Шлонік :)

Як купляти хавку в дорогу

2011-03-25T11:44:00.001+02:00

Хавку на одно/дво-денну поїздку тре купляти голодним. Інакше годним будеш наступний день/два :)

Про водіїв

2010-12-17T12:18:00.002+02:00

У мене таке враження, що більшій половині водіїв маршруток тре працювати не водіями, які перевозять людей, а, наприклад, сантехніками, чи, ше краще, гній з під корів на фермі викидувати...

Сірі коробки

2010-10-07T11:25:00.003+03:00

Маю слабкість до т.з. "спальних" районів міст... Проходячи, особливо по невідомих вулицях, стільки емоції... от чесно, не пригадую, щоб центр якогось міста так на мене впливав. Може тому, що саме в тих сірих, однакових, із одинаковими маленькими магазинами та непримітними кафешками ми є найбільш... прості?... ближчі... чи шо?... Купляємо те, шо забули в супермаркеті, виносимо сміття, килими... бігається за пивом в спортивному костюмі... Саме там проходять вечори, значення яких у нашому житті дуже велике. Нікому не відомі лавки, окрім тих людей, які там живуть, і які провели там стіки часу... Ось так )))) Странно, пра ))))Завжди шось відчувається, ідучи по таких енних, однакових вуличках...

Хто насправді слабкий?

2010-08-04T14:46:00.006+03:00

Декілька разів чув, як дівчата жалілися, що їх знайомі хлопці, які йдуть в гори у мандрівку, не буреть із собою, бо "там заскладно для них", "вони того не вигребуть" і т.д. Особисто мене такі заявки хлопців страшенно дратують. Не те що б я там надто багато лазив горами, але мало теж не скажеш. І у більшості випадків (окрім, здається, одного :) - завжди у компанії були дівчата. Тому із впевненістю можу сказати, що у ряді випадків дівчата не лише не поступались хлопців, але часто далеко їх обганяли не тільки у витривалості фізичній, але й емоційній.

Фізична сила - ніби необхідна складова учасника походу але це далеко не все. Сила духу, бути емоційно стійким у важких чи важких непередбачених випадках... І головне - відчувати красу гір - не лише тішитись підкореним вершинам, але стежці, кожному дереву, камінню, потічку, джерелу... Погодьтесь, під ці "критері" підпадає значно більше дівчат, аніж хлопців :)

Думаю, така "турбота" про дівчат зумовлена в першу чергу банальним сомозахистом хлопців: а якщо дівчина буде краще йти? як вона поставиться до мене, коли я буду захеканий, ледве ступатиму і зупинятимусь кожні пару метрів?... Неохота, пра?

Цим дописом не хочу нікого образити, але якщо хтось із схожих міркувань каже "ти не вигребеш"... то нехай перед тим задумається, а може він позбавляє тим самим когось незабутніх вражень, які могли б навіть змінити світогляд людини. І заради чого? Заради власної гордості?

Так, є ще один момент: люди, з якими йдеться в гори мають бути як одне ціле... Якщо ти не бачиш себе з тим чи іншим у горах - справді, краще разом не йти. Але якщо причина саме в тому - то так і потрібно сказати, або "морозитися" (ми ж усі це вмієм ))) - а не нагнітати "ти не потягнеш". А потім героєм вертатися... Бє...

Вийшло дуже сіро, насправді то поодинокі випадки... Але і ті поодинокі мене бісять...

Ненав"язливість чату )))))))))))

2010-04-17T18:00:00.002+03:00

Ось так я сьогодні переписувався:

Y***a (14:38:06 17/04/2010)
преложение..то по укр як?

Слоник (14:38:47 17/04/2010)
програма?...

Y***a (14:39:00 17/04/2010)
інструмент можна сказати?

Слоник (14:40:08 17/04/2010)
залежить в якому контексті

Слоник (17:57:18 17/04/2010)
додаток може ше бути

Y***a (17:58:47 17/04/2010)
ппц ти швидкий

)))))))))

Він мене зафрендив )))

2010-04-16T13:50:00.003+03:00

Почув нове модне словечко: зафрендити... мда, соц мережі все більше входять в нашу жизнь... Хочем того чи ні, але соцмережі уже увійшли у наше життя, і стали невід"ємною частиною для багатьох, а з часом, напевне, і для більшості...

Зі святом!

2010-04-04T10:19:00.004+03:00

Ось таку веселу відкритку нещодавно отримав поштою:

Христос Воскрес! Веселих свят )))

Весняні обновки )))

2010-04-03T16:36:00.004+03:00

Ніколи не тішусь ладніми мештами чи слічним костюмом, а от споряга та техніка - моя слабість... Тієї весни дешо конче тре було обновити, як от взуття, а дещо просто хотілось, так як першочергові речі уже є... Тож потішив себе модною курткою Berghaus Mera Peak (вживаною, проте всього лише 200 грн) та непоганими, на мій погляд, шкарами Zamberlan Scout...

Не діждусь, поки обкатаю )))

Фантастичний вишкіл

2010-03-25T12:00:00.002+02:00

Та, бувають і такі ))) Зголосився, бо десь всередині давно хотів пройти такий вишкіл, але, як чесно, їхав не з великим ентузіазмом. І переживав трохи, і ще сумнівався, чи то моє... Навіть згошку відправив в останній день... )))))
І ше думав - шо будем там 4 дні робити!
Тепер, після вишколу - купа вражень, настрій ще й досі, друзів, і, звісно, знання, та впевненість, що не помилився, вирішивши поїхати. Окрім реального напрягу (заняття починались о 8:00 а завершувались, фактично 23:00 а той пізніше чуть - і то з обідами та вечерями по пів години) - стільки не сміявся уже давно... на тредій день уже живіт поболював від сміху... правда і висипався після цього всього дві ночі вдома ))))
Вмшколи, окрім знань, все були хорошим мотиваційним поштовхом, приємно проведеним часом... але КВПВ справді був не таким, як інші...

Левел ап і куча експірієнса )))

2010-03-01T13:38:00.008+02:00

Однією з моїх мрій було помандрувати зимовими Карпатами... Нарешті це сталось: 26-28 лютого був учасником пластового альпіністичного вишколу "Біла гора" (http://plast.org.ua/news?newsid=4264)

Отже, жили ми біля самого підніжжя г. Петрос, на висоті більше 1500м. Приїхали в с. Лазещина зранку. Першу половину дня піднімалися до місця таборування. Потім вчились розкладати намет на снігу, вибирати для цього місце, будувати захисну стіну. Наступне - приготування їжі на пальнику. Потім деякі технічні моменти роботи із системами, карабінами, линвами, льодорубами.
Завершився день гутіркою ("лекцією") про зимове мандрівництво, його принади та небезпеки (погана традиція: кожної зими у Карпатах гинуть люди, часто досвідчені). Зимовим Карпатам притаманні усі небезпеки, що і вищим горам.

Другий день - практичні заняття на схилу Петроса. Там ми просиділи майже увесь день - ходіння у зв"язках, заривання під час зриву, страхування один одного, побудова страховочних станцій та багато іншого. Було дуже цікаво, не обійшлось і без усяких казусів...

Завершилась програма вишколу сходженням на Петрос (2020 м). Проснулись біля 4:00 ранку, з тим, щоб в 5:00 бути уже в дорозі. Підйом тривав близько двох з половиною годин, спуск десь біля півтори - сильний туман, вітер, який прямо таки валив з ніг, сніг, що добряче сік відкриті частини тіла, і крута сторона Петроса (піднімались на нього зі сторони Говерли - хто знає, розуміє). Наш одяг, наплечники, льодоруби - усе вмить покрилося льодовою кіркою... в деяких місцях понамерзало на пів сантиметра а то й сантиметр. Обєктив фотика покривався льодом за декілька секунд. Потрібно було протирати і відразу фоткати. На деяких фотках видно, що об"єктив заледенів.

Позитивні враження просто переповнюють!!! Ех, люблю я гори...

Фотки: http://picasaweb.google.com.ua/petro.borys/BilaHora2010#

Велике спасибі всім, хто допоміг мені із спорядженням, бо свого трохи не вистачало.

І ще три відео:

Про сон

2010-02-16T23:02:00.002+02:00

Уже вкотре приходжу додому із твердими намірами лягти як не спати, то бодай в ліжко з книжкою пошвидше... Ну от, 23:12... ніби завершені усі листувально-переписувальні справи, ще год - щоб доробити комп знайомій, згадав, що потрібно дещо випрати - бо завтра уже запізно... тре праклу завантажити на год-півтори а потім все розвісити... І знову 01:00... Зранку невиспаний і з твердим переконанням, що сьогодні ТОЧНО ляжу швидше... Мда, тре щось із тим дєлать...

п.с. А так хочеть почитати щось наніч і міцно виспатись (((

Бардак

2010-02-08T18:30:00.003+02:00

Я завжди був захопленим тим, як наші не знаю хто (ті шо вулиці називають і нумерують) вміють ускладнити просте нумерування... Розносячи запрошення на вибори, дізнався, що на моїй вулиці Івасюка є два будинки з номером 26 і два будинки із номером 1... Якщо ще номери 26 - рядом більш менш, і там можна списати, що втулився будинок і забули букву А поставити, то будинки з номером 1 є у різних кінцях вулиці... Ті, хто нумерує-не пийте на роботі...

Хто придумав вибори зимою?!...

2010-01-20T17:20:00.001+02:00

Ну доброе, ше міські школи чи будинки культури.. але посиділи б вони у сільському клубі, де часто навіть пічки немає чи підлоги нормальної... бррр... холодіна там...

Віруси, не йдіть ))))

2009-10-29T13:44:00.003+02:00

В понеділок щось дьорнуло мене завантажити новий антивірус "Зілля"... Старий НОД давно вже без ліцензії, чому б і ні? Поставив. Шоб не вдаватись в деталі: Просканував, щось познаходив, шось запхав у карантин. Після перезавантаження - малюнок робочого столу і більше ніц... Думаю, приїхали... Мені, щоб переставити вінду і відновити усі робочі середовища тре зо день потратити... Не хочеться... Якось через диспетчер запустив те Зілля, і вернув усі файли з карантину назад... Так шо поки будем жить з тими казявками дружньо ((((

Реклама рулить

2009-10-07T14:41:00.002+03:00

Ото вчора "кинули" посилання на одну із сторінок Пластового порталу. Реклама просто супер, нє? Гугл все рулить ))))))))))))

В замку Гербуртів

2009-10-05T11:52:00.006+03:00

Хтось з вас ночував в Карпатах в руїнах середньовічного замку? І я точно не такий дурний, як, напевне, ви подумали. Нас було шестеро очінь серйозних і уважаємих людей. Чо нас так покрило? Довго розповідати. В двох сл: там запланували провести зграйову раду Підкарпатської зграї Сіроманців (то пластові приколи).Було класно і трохи незвично. Оцей романтичний осінній холод, мало не штормовий вітер, що свистів у вухах, гнув верхівки дерев і засавив переставити намети в 2 ночі - бо надто вже катастровічно прогиналися - ще б дуги потріскали... Повний яскравий місяць... Ну і стіни напівзруйнованого замку...

А, ше двічі було чути завивання вовка - в тій місцевості вони водяться... Одним словом, не зле посиділи :)

Власне є власне )))

2009-09-29T16:22:00.002+03:00

Із придбанням братом ноута - наш старий добрий "Тошиба" перейшов у мої руки повністю. Тепер не потрібно узгоджувати коли кому потрібний ноут. Прикольно так, тішуся як шлонь ))))

П.С. Дитина мала, пра? )))

Цифрова обробка фото

2009-09-16T01:51:00.005+03:00

В народі дуже поширена думка - що фото оброблені у якомусь редакторі, напр, всім відомим Фотошопом - це, щонайменше не ріспект. Я теж схилявся до такої думки, і єдине що дозволяв - це кадрувати чи чуть поправити освітленість - і то чуючи гріх за душою...

Але кардинально змінив свою думку, детально дізнавшись шлях фотки - від спуску затвору до проявки плівки та друку на фотопапері. Виявляється, з одного негативу можна зробти чи не десятки різних(!) фото - підбираючи час експонуванні фотопаперу, контраст, накладаючи маски (вирізані із картонки фігури) і в різних місцях по різному експонувати, тонувати у різні віддінки (ну, якби відомо), вибілювати, накладати, розмивати деталі, ретушувати і ще масу чого... І це все є частина фотомистецтва. Може, комусь це очевидно, але собі відкрив америку.

Ми привикли фотки на диску чи плівці занести в цифролаб а потім забрати, як вони є... не так все просто...

Інша річ, коли від першочергової вотки залишаються лише окремі об"єкти - а основу складають якісь галактики, чужі водоспади і краєвиди. Але контраст, затінення, ромиття, фільтри різних кольорів - це норма.

Горгани

2009-09-01T15:05:00.004+03:00

Вчора повернувся із мандрівки Горганами... Ух!!! Які красиві ті Горгани... однозначно, наймальовничіший кусок Карпат. Бавилися в серйозних мандрівників п"ять днів.

Початок маршруту - в Осмолоді, десь бідля 12:00. Спершу вилізли на полонину Плісце, чуть вище залишили наплечники і вже без них на першу вершину маршруту - Грофа. Заночували у колибі на Плісце.

Наступний день - вершини Паренки, Мала Попадя, Попадя, Коретвина, і, чуть зрізали Петрос. Перекус на Попаді - найвищій вершині того дня. Тут і символічних пару грам :) Бо* біткався, що вийшло більше, аніж декілька грам... На полонині одні поляки повіли нам, що на маршруті є вода - 50 метрів в сторону... насправді то було 750 ато й більше... одним словом, втратили ми годину і цілісінький день жили однією літрою води...

Третій день - до Осмолоди, там пиво і ще три години підйому по хребту Матагів до колиби. По дорозі чути було грім, здається, впало декілька крапель - але все минуло. Колиба ще з 1975 року... Трохи моторошне місце, як чесно...

Четвертий день - траверсом обійшли Високу, зупинка на г. Ігровець (1804м), спуск в полонину Погар. Дальше - найвища вершина Горган - Сивуля (1836м). Через г. Мала Сивуля (1818м) спустилися в полонину Рущина. Ввечері почався дощ, який падав поперемінно до ранку. На Сивулі останні грами Старого Ринку...

П"ятого дня спускалися в с. Гута, звідки автобусом до Франика.

Як підсумок: Якщо, при молодому досвіді, не видумувати уявних маршрутів, тверезо пакувати наплечник, хорошій погоді - то похід має всі шанси перетворитися не просто в суперовий, а майже казковий...

Фото

* нас було троє: я, Бо та Мар"ян

Знову на Пікуй...

2009-08-10T13:34:00.007+03:00

Цими вихідними уже втретє побував на г. Пікуй. Якісь дивні ті поїздки на ту гору... Чому? Перше, що мені завжди не хочеться їхати в саме такого тупу поїздку - просто сходження народу на вершину. Якось не так люблю мандрувати... Але так вже є, що трохи то добровільно-примусовою.

Проте, щороку повертаюся із мегапозитивними враження - і все завдяки людьми, що склали компанію і красі гір - особливо Пікуя. Тут як ніколи вірно, що у хорошому колі друзів будь-де надзвичайно класно.

Ось і цього разу - позитивні емоції просто переповнюють...

То був ліричний вступ...
Власне про подорож: Ця поїздка офіційно має назву: "Перший етап туристичних змагань Львівщини" і є своєрідним допуском до змагань, які відбуваються наступного тижня поблизу Сколе. Прибувши, ми ще потрапили на відкриття за участю місцевої "Просвіти"... Єх.. яка там одна бойківчанка є... Потім знайшли вільну місцину на галявині, розтаборувалися, злопали канапки, і взялися готовити вечерю та запасатися дровами. Відразу відчулося, що село доволі високогірне... Уже десь біля восьмої вечора так похолодало, що з рота парувало і довелося вдягнути светр і куртку Але біля вогню тепло і затишно...

У неділю зранку сходження на вершину. Цього року дуже повезло із погодою. На вершині - як завжди сильний вітер... І це таки дуже класно... Трохи фоток, трохи погамали, відпочили та й спускатися...

По дорозі налопались чорниць - їх там неміряно. Друзі ще дві години щось робили, а мені довелося чекати голову сьльради, який десь запив по дорозі і не було кому пропечатати відрядження ))))))))))) Сонце так пекло, що довелося заховатися під копицею.

П.С. А якщо добавити що добирання і харчування майже повністю оплатила Городоцька РДА - то чого ше бажати )))))))))))))))))

П.П.С. Ще однією особливостю мандрівки - це їзда 4 з половиною години маршруткою - у сам низ (південь) Львівської області - а я так люблю дорогу...

Харчі щезли!...

2009-07-31T17:04:00.002+03:00

Наступна розмова в асці розвеселила мене до неможу... імена з етичних міркувань змінено ))))

/***************/

Х (16:58:14 31/07/2009)

привітко)

С (16:58:27 31/07/2009)

як там ваш табір? коли чухаєте?

Х (16:58:37 31/07/2009)

завтра

Х (16:58:45 31/07/2009)

то дурдом з тим табором

Х (16:58:48 31/07/2009)

харчі зщезли)

С (16:58:50 31/07/2009)

гарної вам погоди

Х (16:59:01 31/07/2009)

оо дякую)

Х (16:59:08 31/07/2009)

ненаю чи вона буде гарна но зотілось би)

С (16:59:09 31/07/2009)

як то зчезли?

С (16:59:13 31/07/2009)

миші з"їли?

Х (16:59:19 31/07/2009)

та виходить шо та)

Х (16:59:23 31/07/2009)

ті дівки то капець

Х (16:59:31 31/07/2009)

нема харчів де вони ніхто ненає)

/***************/

Ой, комедія, чесне слово ))))))))))))))

Витерти пил - теж робота... :)

2009-07-21T15:00:00.002+03:00

Після тривалої, активної і мегапозитивної відпустки єдине, на що спромігся на роботі - витерти пилюку із комп"ютера та роб. столу...

А, до вечора може переінсталюю BDS - а то шось не воркає... )))))))))))))))))

Як я бавився в мажора ))))))

2009-06-22T14:07:00.002+03:00

Сьогодні "чисто-випадково" хапнув квиток до Сколе у першому класі... Підходжу сонний ше до каси і кажу: "мені до Сколе". "Вам у якому класі?" "Ну, тому, що кращий" - сказав я, розуміючи, що той, де крісла не дерев"яні - мав твердий намір добре виспатись :)

Нічого не перепитуючи, та чудоха зробила квиток і взяла з мене 17 грн з купійками... Тут я й пойняв, шо шось не так (звичайний квиток 8 грн 30 коп)... Але куди діватися - заплатив....

Зате прокатався у вагончику із баром, зручними м"якими кріслами, столиком, фотками на стінах вагону, красивими шторами та іншими декораціями ))))))))))) Ех.... шкода, що не було файної панянки - поболтав б за келихом, а тошось скучно було...............

Не пий, козликом станеш )))))))

2009-06-14T15:20:00.002+03:00

Ось таке пиво знайшов сьогодні вдома:

Як до вечора роги не виростуть - пити можна ))))))))))))))))))))))))

Ностальжі...

2009-05-29T11:38:00.002+03:00

Перший та останній дзвоник, випускний.... скільки років пройшло, але все одно така ностальгія... То колись мине?...

Друга стихія

2009-05-15T13:20:00.008+03:00

Отож, хцу повісти вам про саоє перебування на пластовому водному вишколі "Черемош - 2009", що проходив поблизу річки Чорний Черемош... Перше, і головніше - це просто супер враження... настрій від поїздки тримається ще й досі (і це поряд із ще однією суперською подорож - але про неї трохи згодом).

Пакувався я довго - може тому, що то перша за останні чотири місяці серйозна поїздка, і я розтягував задоволення, складаючи речі у наплічник?... Або просто тре було все знову позгрібати докупи - мама протягом того часу деякі речі дивовижно позаховувала )))))

До Львова - звідти до Ворохти... Щось у тому потягу "Львів - Рахів" тика є... погодьтеся...

У Ворохті оперативно грузимся у... вантажний зілок )))) Півтори год нічної їзди - і ми на місті таборування....

Наступні дні були напружені, цікаві, веселі - і незчувся, як пролетіли... Із своєю третьою залогою знову відчув себе учасником - вставання за 10 сек, руханка, пісні перед їжею, чергування, нічна стійка - усе як у старі добрі часи...

Щодо власне спеціалізації вишколу - приємним сюрпризом стала велика кількість практичних занять на воді. Усі чотири дні ми "ходили на воду". Спершу невеликі, пілотні, :) сплави а ля двісті метрів вверх табору - двісті вниз... Тут ми вперше дізнались, що таке гірська річка*. Уже настпного були значно довші сплави із доланням порогу Дземброня... Дальше - ще більше. Із відомих перешкод добавилися ще пороги Малі гуки та, Гуки... Уже якось пару метрів проходив Дністром - але то не до порівняння. Тут потрібно в першу чергу техніку - нас навчали різних гребків - коли і як ми повинні гребти... пробували не лише чітко виконувати вказівки інструктора, але й самим керувати катамараном (тобто гребцями).

Та не сплавами єдиними. Були і різні цікаві заняття. Що найбільше сподобалось: динаміка гірського потоку, водна топографія... Стільки всього цікавого... А ще розповіді інструкторів про різні реальні випадки - це додавало колориту вишколу (хоч, здавалося б, дрібничка).

Ще їдною ізюминкою була "саморобна" банька... Після якої прямо в Черемош... Ух!...

Чесно, всі враження важко описати... чи навіть неможливо... то тре просто відчути... Як згадаю ті моменти, коли катамаран ішов по валах, як заходили в улав, бочку чи проходили пороги - просто дух захоплює...

*старожили казали, що цього року був далеко не кращий рівень води (((

Покупка

2009-04-30T12:08:00.001+03:00

Недавно купив си об'єктив Nikkor-50mm-f1.8D-AF, і тепер си дуже тішу з того :)

В магазині

2009-04-02T23:59:00.002+03:00

Знач, повертаюся вчора зі Львова пізненько... потрібно купити картку поповнення. А ще задумувався, скільки грошей в гаманці - чи хватить - але не глянув.
Заходжу в продуктовий. Біля прилавку, ще не встиг глянути чи вистачить, як продавець:

- Що вам?
- Ииии... двадцятьп"ятки є?
- Є.
- Але мені їх не треба - розвернувся і пішов ))))))))))

В гаманці було десь біля 10 грн. ))))))

Шпійони з фотиком )))

2009-03-27T12:29:00.003+02:00

Одногрупник надіслав фото - то десь на Батальній таку стіну надибав. Весела фотка )))

P.S. На всякий випадок - писав не я )))))

Вишкіл зв'язкових

2009-03-24T11:09:00.005+02:00

Цими вихідними набирався ума-разума на вишколі зв'язкових. Дуже корисна штука... окрім нових знань, завдяки розмовам, ніби оглянувся: де я, що роблю добре, а де повертаю не в ту сторону...

Ще - це ще новий поштовх до роботи...

Фраза вишколу: "Давно вже не боявся проводу" :) (не пригадую, хто сказав)

P.S. Ніколи не думав, що саме там перегляну місячну норму фільмів (два). Тепер я знаю, що таке доктор House :)

Діпльом

2009-03-16T14:59:00.003+02:00

Забрав з "Політеху" диплом* шпеціаліста (кваліфікація - інженер-аналітик комп'ютерних систем). Звичайна, сіра, як сьогоднішній день, справа... яку, однак, не можна не згадати...

*то вже другий, із заочного :)

Тхеквондісти :)

2009-02-25T10:57:00.006+02:00

Цю суботу провів на змаганнях з тхеквондо - тре було принести переноску, чи щось таке :). Було цікаво - взагалі мені подобаєтся отой якийсь своєрідний світ цього мистецтва... Тут є і свої правила та традиції, які не мають відношення власне до бою. Що найбільше "захавалось" - коли рефері забирає картки у бокових суддів - вони повинні вклонитись один одному. Одним словом, не жалію, що поготився надати невелику техпідтримку.

А на вас роботунчик нападає?

2009-02-16T21:01:00.003+02:00

Сьогодні зранку мамі припало до душі відгортати сніг на подвір'ї - викинула і кругом хати, і біля сараю. Як підсумував швагро - на маму "роботунчик напав"*.

*Вчора татові було 60 років - то трохи забава була :)

Самотність в мережі

2009-01-29T15:05:00.003+02:00

Сьогодні цілий день під впливом книжки Януша Вишневського "Самотність в мережі", яку вчора завершив читати... 03:30... бо не міг відірватися...

Я ще ніколи навіть сльози не впустив, дивлячись фільми або читаючи книжку... Але вчора очі зволожилися... Так, чуть...

P.S. Кому цікаво, про що книжка - наберіть в гуглі... Я добре не опишу :)

2+2=3?...

2009-01-26T13:08:00.003+02:00

Ось така інформаційна наклейка у 52 маршрутці )))

Новий рік

2009-01-14T12:22:00.006+02:00

Хочу трохи повісти про святкування Новоро року (не старого). Зустрічати в когось "на хаті" - якось зовсім вже не пре... Минулого разу був на вечірці пластунів - дуже непогано було. Цього року випала можливість поїхати в Карпати.
Люди, з якими вирушив майже незнайомі, але спільну мову знайшли на диво легко. Ще ніколи так швидко не почувався в іншій компанії вільно.
Жили ми у якомусь центрі від Київського політеху - ліжко без постелі (наперід були готові - тож взяли спальники), пічка, стіл - що ще потрібно людям, котрі привикли до наметів і столу у вигляді карематки або якогось пласкатого каменя чи пенька?... )))
Двічі ходили в гори - 1 січня зійшли на т.з. Малу Говерлу. Даліше не ризикнули - був надзвичайно сильний вітер зі снігом. Як наступного ранку дізнались, при спуску з тієї ж гори загинуло двоє людей (здається 25 і 21 рік - хлопець і дівчина). Неоправданий ризик це не геройство, а тупість.
Багато часу займали господарські справи - дрова, вода, приготування їжі. Кожна страва була справді смачною, і, що головне, усі варились без консерв. Потрібно і мені навчитись в нашого шеф-кухаря :) бадяжити такі смачні страви.
Час пройшов непомітно, четвертого зранку були уже у Львові...

Деякі фотки тут: http://picasaweb.google.com/petro.borys/NY2009

Остання серія клоунади

2008-12-25T14:15:00.002+02:00

Саме так назвав захист диплому в Інституті післядипломної освіти одногрупник... Що ж... ніби маю диплом по спеціальності, шо хотілось - та чи буде з того користь?...

Майштри

2008-12-17T15:04:00.002+02:00

Ось таку фотку недавно зробив на вул. Науковій, де ведуться ремонтні роботи дороги:

Нова адреса

2008-09-20T07:18:00.004+03:00

Тепер у мене нова адреса блогу petro.plast.org.ua Класно, еге ж )))
Велике дякую Богдану Раку.

Друга вища освіта або гроші на вітер?

2008-09-10T15:15:00.003+03:00

Сьогодні в мене закінчилась начитка останньої сесії на т.з. другій вищій освіті... Чо такий песимістичний заголовок? А жодної лекції протягом тижня? Класно?!.. Тільки організаційні питання. Минулоїї сесії теж було не густо - декілька нормальних пар... Думка доброї половини групи (і моя теж) - якби знав - не поступав б... Ось так... Добре подумаєте, перш ніж на таке підписуватись...

Дзига, МакДональдс і 15 грн в кишені )))

2008-09-05T11:08:00.002+03:00

Цього тижня гуляв Львовом із дівчиною, з якою дуже рідко бачимось (живе в Одесі). В останню мить біля банкомату халепа - я і не помітив, як уже використав залишок... При собі 15 грн... Але це не зіпсувало вечір, навіть трохи смішно вийшло :)

P.S.

Як в тому анектоді про китайця:

- Вам що?

- Цай...

Хочу назад...

2008-09-01T13:24:00.002+03:00

Щось дуже ностальгічний настрій... Коли їхав на роботу - студіки в універ, малі до школи... Як тут не згадати минулі часи... Сумно так...

picasaweb.google.com

2008-08-28T11:31:00.000+03:00

Багато людей користуються http://picasaweb.google.com для створення віртуального фотоальбому... Google завжди рулить... Але мені не подобалась випадкова адреса фотоальбому. Напр.:
http://picasaweb.google.com/petro.borys/aOyelC
Якось зовсім не гарно... і попробуй запам"ятати... Та, заливаючи фотки у два останні альбоми, зрозумів, що якщо завершити назву альбома цифрами чи латинськими літерами - google так і назве цей альбом. Наприклад, назвавши альбом "Туристичні змагання Львівщини,Skole08" отримав адресу альбому http://picasaweb.google.com/petro.borys/Skole08 - і гарно, і запам"ятати легко...
Можливо то давно всім відомо, але хз...

Пікуй і дощова субота

2008-08-11T16:55:00.006+03:00

Логічніше б спершу написати про наш табір "Легенда-2008", що дуже хочу зробити, але порушу хронологію - поки свіжі враження від г. Пікуй...

Обіцяного автобуса на халяву не було, тож добиралися маршрутками. Їхали довго - десь годин із 6. Майже всю дорогу падав дощ - іноді навіть дуже сильний. Так тривало десь до другої години ночі. За що вартує подякувати погоді - намети розклали без дощу (хіба ледь моросив). А решта - байдуже. Прихопив тент 4х5. Поки розтягнули - увесь мокрий. По деревах в дощовику не полізиш. Дрова шукали вже практично в темряві. Близько 22 приїхав Андрій з Ірою. Хлопака в своєму "репертуарі": від зупинки в селі до місця таборування (це десь 20-30 хв ходьби) приїхав на таксі. І де він його надибав? На вогні закип"ятили воду для кави/чаю. Вода дощова - річка від зливи дуже каламутна. Посмажили на вогні типу мисливських сосисок і пішли спатки...

Зранку холодно, але без дощу. Трошки сонця. Дорога на гору болотиста, але легенька. Правда не для всіх :) Минулого року Пікуй був у хмарі. Тож лише в цей раз оцінив красу вершини. Особливо її крутий схил. Трошки перекусили. Хотіли ще згущик згамати, але води вже не лишились - то ж не наважились :) Спускаючись донизу, їли чорниці. Їх тут дууууже багато.

Коли вже йшли на маршрутку, змагались із однією "туристкою", хто швидше дійде до зупинки. Дич :). Ну а потім - чуть більше 5-ти годин маршруткою до Крижової... Здуріти можна...

Окремо хочу відзначити якийсь дуже гарний настрій. Не часто з такими позитивними емоціями повертаєшся додому. Чо так? Можливо не боліла голова за дітей, як то часто буває... Можливо через те, що в нас була маленька компанія, приємна компанія?... А то й усе разом... По більше б мандрівок із саме таким настроєм...

Я спеціально опустив, чого ми туди їздили, і що нам треба було. Кому то потрібно?... :)

Фестиваль "Зашків 2008"

2008-06-17T15:41:00.005+03:00

Народ, я вперше потрапив на фест... Смішно? До фестивалів у мене було наперід негативне ставлення... як і до танців... То чого поїхав? А бо нафіг ті принципи, якесь упереджене ставлення... Вирішив спробувати, як то воно - фестиваль. Вагався. Серйозно думав про мандрівку в гори... як і завжди. Але поїхав. І не жалію. Було направду класно, особливо,.. щось нове...

Отож вирішили їхати. Я та Ірина. Може ще хтось хотів, але очевидно чекав запрошення... Ну яке в сра*** запрошення... То що, мій захід?! Блін, спершу цього не хотів писати, але постійно стикаюся із наріканням, що знову когось не взяв... Як пити пиво - то запрошень не потрібно, а кудись поїхати - то вже потрібно офіційне запрошення із підписом та печаткою????
Всьо, я тут не про це хотів написати... Отож приїхали разом із делегацією Городка замовленим від РДА автобусом. Прикольно! Багато наметів, багато вишиванок... Починає подобатися. Правда, злий на себе, що не хватило розуму прихопити вишиванку... Дурна голова. Але пробую втішати себе думкою, що вишита футболка - це теж в тему. Але як хотілось свою нову вишиванку... Мав би гроші - купив би ще. Добре що не мав :)
Розклали намет біля всіх. Городоцьких. Ще в автобусі надоїв Ірині своїм "Хочу ковбаси". Тут якраз обід. Забираємо в Оксани талончики. Обідати сіли перед наметом. Тут познайомились із Андріаном Грецко, адміном http://gorodok.lviv.ua/. Сидимо, гамаєм... Ірина чистить огірок, я накладую "Бички" (ставте правильно наголос) з фасолею (!), коли чуємо:
- Я Андріан. Слоник, Аріна?
- Ага.
Андріан ще випив гарячого чаю із термоса Ірини. Те, що я називаюся Петро, дізнався аж Далеко за північ.
Пішли мити посуд. Повертаючись, видерлись на пагорб, з якого добре видно Зашків та галявину із, напевне, тисячею наметів...
Десь близько шостої розпочався концерт. Чекав виступу Скрімерсів, адже пообіцяв записати усе на відео. Ну чому не зробили задньої стінки на сцені? Знімати було дуже важко... Під час концерту скакали разом із Іриною подругою Христиною, її френдом Олегом і ще Однією Христиною. Компанія маленька но удаленька :)
Завершив вечір виступ Гайдамаків та піротехнічні штучки. Уже ніби ідемо спати - і втомились, і холодно надворі... Андріан запрошує на чай до себе в намет. А чого б і ні. Були ще Дядечко Бо, друг Адріана, да ще... забув імена... Дядечко Бо показав співаник, який сам упорядкував... Блін, чого там тільки немає! Реально класна річ. Ірина витягнула свій... Співалисьмо! Десь до години 3 ночі, а тоді вже розійшлися спати.
Зранку неприємний сюрприз - автобус замість 11:00 приїде 13:00. Халепа. Ми ж мали бути на дні народженні в Іри (Малішевської). Та нема на то ради. По дорозі, уже в автобусі, розпочався дощ...

Великодня прогулянка

2008-05-02T10:07:00.005+03:00

Чомусь завжди хочеться тут щось написати після мандрівки... 29-30 квітня ходив на Темнатик, Великий Верх та вдсп. Шипіт. Було нас п'ятеро. Причому Ірина виявила бажання поїхати в понеділок десь біля 22:00, близько 23-ї віддав наплечник, каремат і спальник Юлі. Вона його залишила в подружки, щоб не нести додому. Спакувала наплечник наступного ранку, перед маршруткою. Христина переплюнула двох дівчат: прийшла додому зранку із діскатєки, запхала в наплечник усе, що бачила і замовила таксі до центру. Во такі то дічєта. А ми з Юрою спокійно спали із готовими наплечниками...

Дорогою нічого особливого. Протягом мандрівки погода була класна. Інколи дощ, інколи навіть сонце. Хмари були дуже низенько, тож усю дорогу милувалися прекрасними краєвидами Боржави (окрім тих моментів, коли самі були у хмарі). Десь біля гори Плай наші телефони запитали, чи змінити годину відповідно до нового часового поясу :) Посміялися і пішли дальше... Після Великого Верху нас чекала довжелезна смуга снігу. Хвилин 20, а то і більше пробирались через нього. Після вечері Ірина збацала вино з сіллю (я знаю як воно правильно називається, але не знаю як то слово правильно написати...).

Зранку наступного дня помилувались туманом, який ще висів у долині, погодували карпатського песика і пішли до водоспаду Шипіт. Цього разу він був особливо красивий, бо річка, на котрій він є (Плошанка) в цей час дуже повноводна...

Я магістр і все таке

2008-01-24T23:38:00.000+02:00

Давно мене тут не було. Потрібно це якось виправляти. Що ж відбулося у моєму спокійному житті? Перш за все - закінчив універ! Таке не часто буває. Видав сестру заміж (якщо чесно, то сама пішла :) Це зумовило пришвидшене завершення ремонту. А це класно! Тепер працюю. Поглянемо, як воно далі буде.

На г. Лопата

2007-09-10T22:18:00.000+03:00

Вчора, в рамках підготовки мандрівки "Котячі лапки", я і друг Тит (Дмитро Збир) виперлись на г. Лопата, спустилися до с. Кам'янка, купили не дуже свіжі вафлі "Артек" у місцевому "Сільпо", споглянули водоспад Кам'янка та прийшли до зупинки у с. Дубно (чи як там його...). Вклались у 4 год. 20 хв. Минулої неділі були на г. Ключ. Не довго думаючи, зупинили свій вибір саме на Лопаті. Котів ще там не бачили...

Туристичні змагання Львівщини

2007-08-26T18:15:00.000+03:00

Змагання традиційно проводились біля Сколе. Та сама галявина, ті самі судді, та сама траса... Отож, 5 хвилин позору (чи ні?) і ми хаваєм кукурудзу... За кукурудзую дружньо, і великі і малі, ходили на атас десь по дорозі. Трошки вже стара, але нічо, з'їли. Перед вечерею конкурс на кращу страву та пісню. Суддів чекали довго. Котромусь із них дуже сподобався мій слоник (іграшка). Але якого милого казати на слоника "Ти пасматрі, какой харошій мішка..."!!!

Ввечері біля вогнища. Шпіляли всякі ігри, співали пісні та слухали страшні історії у виконанні Андрія. Найдовша тривала хвилин 15-20. Був ще анекдот про священника - але то річ не для кожного.

Ще одні прикольні вихідні. Сказати, яке ми зайняли місце? 2-ге серед районів області. Це теж класно.

Фотки знаходяться тут:

http://picasaweb.google.com/petro.borys/2

Гора Парашка і дещо глупа затія

2007-08-22T19:55:00.000+03:00

Якось вирішили декілька одногрупників поїхати в гори. Життя таке, що насправді у п'ятницю, 17, наплечники пакували двоє... Зате з Городка поїхали усі, хто зголосився.

Отож, незважаючи на "мокрий" прогноз погоди, восьмеро чудаків все-таки їхали мукачівською електричкою до Сколе. Дощовики вдягнули відразу. Спершу "вилізли" на Парашку. По дорозі декілька фоток типу: ми і туман, туман і ми. Спускатись було весело. Стежка місцями дуже крута. Допомагали собі руками, одним місцем (тим, що м'яке) та один одним :) До водоспаду Гуркало дехто просто з'їхав на тому самому місці (те, що м'яке). Погода дозволила посидіти біля вогника до пізна.

Зранку біля зупинки у с. Корчин зустріли корову Пепі, у якої роги росли у різні сторони. Так її охрестила Юля. Протягом двох днів видимість була дуже обмеженою, тож замість споглядати прекрасні Сколівські бескити, дивились на милі личка один одного :)

Мій блог і Пікуй

2007-08-13T11:04:00.000+03:00

Привіт. Створив собі блог. Не пройшло і півроку, як долучив перший допис... Чо так довго? Не знаю... якось не доходило до того. Але то таке...

Вчора взяв участь в одній сумнівній акції - туристичні змагання Львівщини. Біля с. Гусне Турківського району проходив перший тур.

Оскільки цими вихідними планував розвідати один маршрут з своїм гуртком (я ще не казав, що пластун?...), то їхати трохи ломало. Повідомили за день до поїздки. Це називається добровільно-примусово. А ще... та менше з тим. Головне, що справді було класно. Класно, бо дуже приємна компанія. А що ще потрібно для приємного проведення часу?. Ірина не здогадалась узяти гітару... того нам бракувало. Довелось співати без неї (гітари). Ще були анекдоти і все таке... Спершу зварив забагато їсти, потім замало - що зробиш, ліві руки.

Ой, мало не забув. Ми ще на гору Пікуй (1408) ходили. Без наплечників. За дві години були на вершині. Гарна гора. Давно хотів зійти. При нагоді ще цього року тре чухнути на Пікуй. Але щоб усе було чесно - наплечники і добрий маршрут.

P.S. Горинич колись дістане по бузю і довго буде кліпати очима, не розуміючи, що сталось.