Про водіїв

У мене таке враження, що більшій половині водіїв маршруток тре працювати не водіями, які перевозять людей, а, наприклад, сантехніками, чи, ше краще, гній з під корів на фермі викидувати...

Сірі коробки

Маю слабкість до т.з. "спальних" районів міст... Проходячи, особливо по невідомих вулицях, стільки емоції... от чесно, не пригадую, щоб центр якогось міста так на мене впливав. Може тому, що саме в тих сірих, однакових, із одинаковими маленькими магазинами та непримітними кафешками ми є найбільш... прості?... ближчі... чи шо?... Купляємо те, шо забули в супермаркеті, виносимо сміття, килими... бігається за пивом в спортивному костюмі... Саме там проходять вечори, значення яких у нашому житті дуже велике. Нікому не відомі лавки, окрім тих людей, які там живуть, і які провели там стіки часу... Ось так )))) Странно, пра ))))Завжди шось відчувається, ідучи по таких енних, однакових вуличках...

Хто насправді слабкий?

Декілька разів чув, як дівчата жалілися, що їх знайомі хлопці, які йдуть в гори у мандрівку, не буреть із собою, бо "там заскладно для них", "вони того не вигребуть" і т.д. Особисто мене такі заявки хлопців страшенно дратують. Не те що б я там надто багато лазив горами, але мало теж не скажеш. І у більшості випадків (окрім, здається, одного :) - завжди у компанії були дівчата. Тому із впевненістю можу сказати, що у ряді випадків дівчата не лише не поступались хлопців, але часто далеко їх обганяли не тільки у витривалості фізичній, але й емоційній.

Фізична сила - ніби необхідна складова учасника походу але це далеко не все. Сила духу, бути емоційно стійким у важких чи важких непередбачених випадках... І головне - відчувати красу гір - не лише тішитись підкореним вершинам, але стежці, кожному дереву, камінню, потічку, джерелу... Погодьтесь, під ці "критері" підпадає значно більше дівчат, аніж хлопців :)

Думаю, така "турбота" про дівчат зумовлена в першу чергу банальним сомозахистом хлопців: а якщо дівчина буде краще йти? як вона поставиться до мене, коли я буду захеканий, ледве ступатиму і зупинятимусь кожні пару метрів?... Неохота, пра?

Цим дописом не хочу нікого образити, але якщо хтось із схожих міркувань каже "ти не вигребеш"... то нехай перед тим задумається, а може він позбавляє тим самим когось незабутніх вражень, які могли б навіть змінити світогляд людини. І заради чого? Заради власної гордості?

Так, є ще один момент: люди, з якими йдеться в гори мають бути як одне ціле... Якщо ти не бачиш себе з тим чи іншим у горах - справді, краще разом не йти. Але якщо причина саме в тому - то так і потрібно сказати, або "морозитися" (ми ж усі це вмієм ))) - а не нагнітати "ти не потягнеш". А потім героєм вертатися... Бє...

Вийшло дуже сіро, насправді то поодинокі випадки... Але і ті поодинокі мене бісять...

Ненав"язливість чату )))))))))))

Ось так я сьогодні переписувався:

Y***a (14:38:06 17/04/2010)
преложение..то по укр як?

Слоник (14:38:47 17/04/2010)
програма?...

Y***a (14:39:00 17/04/2010)
інструмент можна сказати?

Слоник (14:40:08 17/04/2010)
залежить в якому контексті

Слоник (17:57:18 17/04/2010)
додаток може ше бути

Y***a (17:58:47 17/04/2010)
ппц ти швидкий

)))))))))

Він мене зафрендив )))

Почув нове модне словечко: зафрендити... мда, соц мережі все більше входять в нашу жизнь... Хочем того чи ні, але соцмережі уже увійшли у наше життя, і стали невід"ємною частиною для багатьох, а з часом, напевне, і для більшості...

Зі святом!

Ось таку веселу відкритку нещодавно отримав поштою:


Христос Воскрес! Веселих свят )))

Весняні обновки )))

Ніколи не тішусь ладніми мештами чи слічним костюмом, а от споряга та техніка - моя слабість... Тієї весни дешо конче тре було обновити, як от взуття, а дещо просто хотілось, так як першочергові речі уже є... Тож потішив себе модною курткою Berghaus Mera Peak (вживаною, проте всього лише 200 грн) та непоганими, на мій погляд, шкарами Zamberlan Scout...

Не діждусь, поки обкатаю )))

Фантастичний вишкіл

Та, бувають і такі ))) Зголосився, бо десь всередині давно хотів пройти такий вишкіл, але, як чесно, їхав не з великим ентузіазмом. І переживав трохи, і ще сумнівався, чи то моє... Навіть згошку відправив в останній день... )))))
І ше думав - шо будем там 4 дні робити!
Тепер, після вишколу - купа вражень, настрій ще й досі, друзів, і, звісно, знання, та впевненість, що не помилився, вирішивши поїхати. Окрім реального напрягу (заняття починались о 8:00 а завершувались, фактично 23:00 а той пізніше чуть - і то з обідами та вечерями по пів години) - стільки не сміявся уже давно... на тредій день уже живіт поболював від сміху... правда і висипався після цього всього дві ночі вдома ))))
Вмшколи, окрім знань, все були хорошим мотиваційним поштовхом, приємно проведеним часом... але КВПВ справді був не таким, як інші...

Левел ап і куча експірієнса )))

Однією з моїх мрій було помандрувати зимовими Карпатами... Нарешті це сталось: 26-28 лютого був учасником пластового альпіністичного вишколу "Біла гора" (http://plast.org.ua/news?newsid=4264)

Отже, жили ми біля самого підніжжя г. Петрос, на висоті більше 1500м. Приїхали в с. Лазещина зранку. Першу половину дня піднімалися до місця таборування. Потім вчились розкладати намет на снігу, вибирати для цього місце, будувати захисну стіну. Наступне - приготування їжі на пальнику. Потім деякі технічні моменти роботи із системами, карабінами, линвами, льодорубами.
Завершився день гутіркою ("лекцією") про зимове мандрівництво, його принади та небезпеки (погана традиція: кожної зими у Карпатах гинуть люди, часто досвідчені). Зимовим Карпатам притаманні усі небезпеки, що і вищим горам.

Другий день - практичні заняття на схилу Петроса. Там ми просиділи майже увесь день - ходіння у зв"язках, заривання під час зриву, страхування один одного, побудова страховочних станцій та багато іншого. Було дуже цікаво, не обійшлось і без усяких казусів...

Завершилась програма вишколу сходженням на Петрос (2020 м). Проснулись біля 4:00 ранку, з тим, щоб в 5:00 бути уже в дорозі. Підйом тривав близько двох з половиною годин, спуск десь біля півтори - сильний туман, вітер, який прямо таки валив з ніг, сніг, що добряче сік відкриті частини тіла, і крута сторона Петроса (піднімались на нього зі сторони Говерли - хто знає, розуміє). Наш одяг, наплечники, льодоруби - усе вмить покрилося льодовою кіркою... в деяких місцях понамерзало на пів сантиметра а то й сантиметр. Обєктив фотика покривався льодом за декілька секунд. Потрібно було протирати і відразу фоткати. На деяких фотках видно, що об"єктив заледенів.

Позитивні враження просто переповнюють!!! Ех, люблю я гори...

Фотки: http://picasaweb.google.com.ua/petro.borys/BilaHora2010#

Велике спасибі всім, хто допоміг мені із спорядженням, бо свого трохи не вистачало.

І ще три відео:

Про сон

Уже вкотре приходжу додому із твердими намірами лягти як не спати, то бодай в ліжко з книжкою пошвидше... Ну от, 23:12... ніби завершені усі листувально-переписувальні справи, ще год - щоб доробити комп знайомій, згадав, що потрібно дещо випрати - бо завтра уже запізно... тре праклу завантажити на год-півтори а потім все розвісити... І знову 01:00... Зранку невиспаний і з твердим переконанням, що сьогодні ТОЧНО ляжу швидше... Мда, тре щось із тим дєлать...

п.с. А так хочеть почитати щось наніч і міцно виспатись (((

Бардак

Я завжди був захопленим тим, як наші не знаю хто (ті шо вулиці називають і нумерують) вміють ускладнити просте нумерування... Розносячи запрошення на вибори, дізнався, що на моїй вулиці Івасюка є два будинки з номером 26 і два будинки із номером 1... Якщо ще номери 26 - рядом більш менш, і там можна списати, що втулився будинок і забули букву А поставити, то будинки з номером 1 є у різних кінцях вулиці... Ті, хто нумерує-не пийте на роботі...

Хто придумав вибори зимою?!...

Ну доброе, ше міські школи чи будинки культури.. але посиділи б вони у сільському клубі, де часто навіть пічки немає чи підлоги нормальної... бррр... холодіна там...