Віруси, не йдіть ))))

В понеділок щось дьорнуло мене завантажити новий антивірус "Зілля"... Старий НОД давно вже без ліцензії, чому б і ні? Поставив. Шоб не вдаватись в деталі: Просканував, щось познаходив, шось запхав у карантин. Після перезавантаження - малюнок робочого столу і більше ніц... Думаю, приїхали... Мені, щоб переставити вінду і відновити усі робочі середовища тре зо день потратити... Не хочеться... Якось через диспетчер запустив те Зілля, і вернув усі файли з карантину назад... Так шо поки будем жить з тими казявками дружньо ((((

Реклама рулить

Ото вчора "кинули" посилання на одну із сторінок Пластового порталу. Реклама просто супер, нє? Гугл все рулить ))))))))))))

В замку Гербуртів

Хтось з вас ночував в Карпатах в руїнах середньовічного замку? І я точно не такий дурний, як, напевне, ви подумали. Нас було шестеро очінь серйозних і уважаємих людей. Чо нас так покрило? Довго розповідати. В двох сл: там запланували провести зграйову раду Підкарпатської зграї Сіроманців (то пластові приколи).Було класно і трохи незвично. Оцей романтичний осінній холод, мало не штормовий вітер, що свистів у вухах, гнув верхівки дерев і засавив переставити намети в 2 ночі - бо надто вже катастровічно прогиналися - ще б дуги потріскали... Повний яскравий місяць... Ну і стіни напівзруйнованого замку...

А, ше двічі було чути завивання вовка - в тій місцевості вони водяться... Одним словом, не зле посиділи :)

Власне є власне )))

Із придбанням братом ноута - наш старий добрий "Тошиба" перейшов у мої руки повністю. Тепер не потрібно узгоджувати коли кому потрібний ноут. Прикольно так, тішуся як шлонь ))))

П.С. Дитина мала, пра? )))

Цифрова обробка фото

В народі дуже поширена думка - що фото оброблені у якомусь редакторі, напр, всім відомим Фотошопом - це, щонайменше не ріспект. Я теж схилявся до такої думки, і єдине що дозволяв - це кадрувати чи чуть поправити освітленість - і то чуючи гріх за душою...

Але кардинально змінив свою думку, детально дізнавшись шлях фотки - від спуску затвору до проявки плівки та друку на фотопапері. Виявляється, з одного негативу можна зробти чи не десятки різних(!) фото - підбираючи час експонуванні фотопаперу, контраст, накладаючи маски (вирізані із картонки фігури) і в різних місцях по різному експонувати, тонувати у різні віддінки (ну, якби відомо), вибілювати, накладати, розмивати деталі, ретушувати і ще масу чого... І це все є частина фотомистецтва. Може, комусь це очевидно, але собі відкрив америку.

Ми привикли фотки на диску чи плівці занести в цифролаб а потім забрати, як вони є... не так все просто...

Інша річ, коли від першочергової вотки залишаються лише окремі об"єкти - а основу складають якісь галактики, чужі водоспади і краєвиди. Але контраст, затінення, ромиття, фільтри різних кольорів - це норма.

Горгани

Вчора повернувся із мандрівки Горганами... Ух!!! Які красиві ті Горгани... однозначно, наймальовничіший кусок Карпат. Бавилися в серйозних мандрівників п"ять днів.

Початок маршруту - в Осмолоді, десь бідля 12:00. Спершу вилізли на полонину Плісце, чуть вище залишили наплечники і вже без них на першу вершину маршруту - Грофа. Заночували у колибі на Плісце.

Наступний день - вершини Паренки, Мала Попадя, Попадя, Коретвина, і, чуть зрізали Петрос. Перекус на Попаді - найвищій вершині того дня. Тут і символічних пару грам :) Бо* біткався, що вийшло більше, аніж декілька грам... На полонині одні поляки повіли нам, що на маршруті є вода - 50 метрів в сторону... насправді то було 750 ато й більше... одним словом, втратили ми годину і цілісінький день жили однією літрою води...

Третій день - до Осмолоди, там пиво і ще три години підйому по хребту Матагів до колиби. По дорозі чути було грім, здається, впало декілька крапель - але все минуло. Колиба ще з 1975 року... Трохи моторошне місце, як чесно...

Четвертий день - траверсом обійшли Високу, зупинка на г. Ігровець (1804м), спуск в полонину Погар. Дальше - найвища вершина Горган - Сивуля (1836м). Через г. Мала Сивуля (1818м) спустилися в полонину Рущина. Ввечері почався дощ, який падав поперемінно до ранку. На Сивулі останні грами Старого Ринку...

П"ятого дня спускалися в с. Гута, звідки автобусом до Франика.

Як підсумок: Якщо, при молодому досвіді, не видумувати уявних маршрутів, тверезо пакувати наплечник, хорошій погоді - то похід має всі шанси перетворитися не просто в суперовий, а майже казковий...

Фото

* нас було троє: я, Бо та Мар"ян

Знову на Пікуй...

Цими вихідними уже втретє побував на г. Пікуй. Якісь дивні ті поїздки на ту гору... Чому? Перше, що мені завжди не хочеться їхати в саме такого тупу поїздку - просто сходження народу на вершину. Якось не так люблю мандрувати... Але так вже є, що трохи то добровільно-примусовою.

Проте, щороку повертаюся із мегапозитивними враження - і все завдяки людьми, що склали компанію і красі гір - особливо Пікуя. Тут як ніколи вірно, що у хорошому колі друзів будь-де надзвичайно класно.

Ось і цього разу - позитивні емоції просто переповнюють...

То був ліричний вступ...
Власне про подорож: Ця поїздка офіційно має назву: "Перший етап туристичних змагань Львівщини" і є своєрідним допуском до змагань, які відбуваються наступного тижня поблизу Сколе. Прибувши, ми ще потрапили на відкриття за участю місцевої "Просвіти"... Єх.. яка там одна бойківчанка є... Потім знайшли вільну місцину на галявині, розтаборувалися, злопали канапки, і взялися готовити вечерю та запасатися дровами. Відразу відчулося, що село доволі високогірне... Уже десь біля восьмої вечора так похолодало, що з рота парувало і довелося вдягнути светр і куртку Але біля вогню тепло і затишно...

У неділю зранку сходження на вершину. Цього року дуже повезло із погодою. На вершині - як завжди сильний вітер... І це таки дуже класно... Трохи фоток, трохи погамали, відпочили та й спускатися...

По дорозі налопались чорниць - їх там неміряно. Друзі ще дві години щось робили, а мені довелося чекати голову сьльради, який десь запив по дорозі і не було кому пропечатати відрядження ))))))))))) Сонце так пекло, що довелося заховатися під копицею.

П.С. А якщо добавити що добирання і харчування майже повністю оплатила Городоцька РДА - то чого ше бажати )))))))))))))))))

П.П.С. Ще однією особливостю мандрівки - це їзда 4 з половиною години маршруткою - у сам низ (південь) Львівської області - а я так люблю дорогу...

Харчі щезли!...

Наступна розмова в асці розвеселила мене до неможу... імена з етичних міркувань змінено ))))

/***************/

Х (16:58:14 31/07/2009)

привітко)

С (16:58:27 31/07/2009)

як там ваш табір? коли чухаєте?

Х (16:58:37 31/07/2009)

завтра

Х (16:58:45 31/07/2009)

то дурдом з тим табором

Х (16:58:48 31/07/2009)

харчі зщезли)

С (16:58:50 31/07/2009)

гарної вам погоди

Х (16:59:01 31/07/2009)

оо дякую)

Х (16:59:08 31/07/2009)

ненаю чи вона буде гарна но зотілось би)

С (16:59:09 31/07/2009)

як то зчезли?

С (16:59:13 31/07/2009)

миші з"їли?

Х (16:59:19 31/07/2009)

та виходить шо та)

Х (16:59:23 31/07/2009)

ті дівки то капець

Х (16:59:31 31/07/2009)

нема харчів де вони ніхто ненає)

/***************/

Ой, комедія, чесне слово ))))))))))))))

Витерти пил - теж робота... :)

Після тривалої, активної і мегапозитивної відпустки єдине, на що спромігся на роботі - витерти пилюку із комп"ютера та роб. столу...

А, до вечора може переінсталюю BDS - а то шось не воркає... )))))))))))))))))

Як я бавився в мажора ))))))

Сьогодні "чисто-випадково" хапнув квиток до Сколе у першому класі... Підходжу сонний ше до каси і кажу: "мені до Сколе". "Вам у якому класі?" "Ну, тому, що кращий" - сказав я, розуміючи, що той, де крісла не дерев"яні - мав твердий намір добре виспатись :)

Нічого не перепитуючи, та чудоха зробила квиток і взяла з мене 17 грн з купійками... Тут я й пойняв, шо шось не так (звичайний квиток 8 грн 30 коп)... Але куди діватися - заплатив....

Зате прокатався у вагончику із баром, зручними м"якими кріслами, столиком, фотками на стінах вагону, красивими шторами та іншими декораціями ))))))))))) Ех.... шкода, що не було файної панянки - поболтав б за келихом, а тошось скучно було...............

Не пий, козликом станеш )))))))

Ось таке пиво знайшов сьогодні вдома:

Як до вечора роги не виростуть - пити можна ))))))))))))))))))))))))

Ностальжі...

Перший та останній дзвоник, випускний.... скільки років пройшло, але все одно така ностальгія... То колись мине?...

Друга стихія

Отож, хцу повісти вам про саоє перебування на пластовому водному вишколі "Черемош - 2009", що проходив поблизу річки Чорний Черемош... Перше, і головніше - це просто супер враження... настрій від поїздки тримається ще й досі (і це поряд із ще однією суперською подорож - але про неї трохи згодом).

Пакувався я довго - може тому, що то перша за останні чотири місяці серйозна поїздка, і я розтягував задоволення, складаючи речі у наплічник?... Або просто тре було все знову позгрібати докупи - мама протягом того часу деякі речі дивовижно позаховувала )))))

До Львова - звідти до Ворохти... Щось у тому потягу "Львів - Рахів" тика є... погодьтеся...

У Ворохті оперативно грузимся у... вантажний зілок )))) Півтори год нічної їзди - і ми на місті таборування....

Наступні дні були напружені, цікаві, веселі - і незчувся, як пролетіли... Із своєю третьою залогою знову відчув себе учасником - вставання за 10 сек, руханка, пісні перед їжею, чергування, нічна стійка - усе як у старі добрі часи...

Щодо власне спеціалізації вишколу - приємним сюрпризом стала велика кількість практичних занять на воді. Усі чотири дні ми "ходили на воду". Спершу невеликі, пілотні, :) сплави а ля двісті метрів вверх табору - двісті вниз... Тут ми вперше дізнались, що таке гірська річка*. Уже настпного були значно довші сплави із доланням порогу Дземброня... Дальше - ще більше. Із відомих перешкод добавилися ще пороги Малі гуки та, Гуки... Уже якось пару метрів проходив Дністром - але то не до порівняння. Тут потрібно в першу чергу техніку - нас навчали різних гребків - коли і як ми повинні гребти... пробували не лише чітко виконувати вказівки інструктора, але й самим керувати катамараном (тобто гребцями).

Та не сплавами єдиними. Були і різні цікаві заняття. Що найбільше сподобалось: динаміка гірського потоку, водна топографія... Стільки всього цікавого... А ще розповіді інструкторів про різні реальні випадки - це додавало колориту вишколу (хоч, здавалося б, дрібничка).

Ще їдною ізюминкою була "саморобна" банька... Після якої прямо в Черемош... Ух!...

Чесно, всі враження важко описати... чи навіть неможливо... то тре просто відчути... Як згадаю ті моменти, коли катамаран ішов по валах, як заходили в улав, бочку чи проходили пороги - просто дух захоплює...

*старожили казали, що цього року був далеко не кращий рівень води (((

Покупка

Недавно купив си об'єктив Nikkor-50mm-f1.8D-AF, і тепер си дуже тішу з того :)

В магазині

Знач, повертаюся вчора зі Львова пізненько... потрібно купити картку поповнення. А ще задумувався, скільки грошей в гаманці - чи хватить - але не глянув.
Заходжу в продуктовий. Біля прилавку, ще не встиг глянути чи вистачить, як продавець:

- Що вам?
- Ииии... двадцятьп"ятки є?
- Є.
- Але мені їх не треба - розвернувся і пішов ))))))))))

В гаманці було десь біля 10 грн. ))))))

Шпійони з фотиком )))

Одногрупник надіслав фото - то десь на Батальній таку стіну надибав.  Весела фотка )))

P.S. На всякий випадок - писав не я )))))

Вишкіл зв'язкових

Цими вихідними набирався ума-разума на вишколі зв'язкових. Дуже корисна штука... окрім нових знань, завдяки розмовам, ніби оглянувся: де я, що роблю добре, а де повертаю не в ту сторону...

Ще - це ще новий поштовх до роботи...

Фраза вишколу: "Давно вже не боявся проводу" :) (не пригадую, хто сказав)

P.S. Ніколи не думав, що саме там перегляну місячну норму фільмів (два). Тепер я знаю, що таке доктор House :)

Діпльом

Забрав з "Політеху" диплом* шпеціаліста (кваліфікація - інженер-аналітик комп'ютерних систем). Звичайна, сіра, як сьогоднішній день, справа... яку, однак, не можна не згадати...

*то вже другий, із заочного :)

Тхеквондісти :)

Цю суботу провів на змаганнях з тхеквондо - тре було принести переноску, чи щось таке :). Було цікаво - взагалі мені подобаєтся отой якийсь своєрідний світ цього мистецтва... Тут є і свої правила та традиції, які не мають відношення власне до бою.  Що найбільше "захавалось" - коли рефері забирає картки у бокових суддів - вони повинні вклонитись один одному. Одним словом, не жалію, що поготився надати невелику техпідтримку.

А на вас роботунчик нападає?

Сьогодні зранку мамі припало до душі відгортати сніг на подвір'ї - викинула і кругом хати, і біля сараю. Як підсумував швагро - на маму "роботунчик напав"*.

*Вчора татові було 60 років - то трохи забава була :)

Самотність в мережі

Сьогодні цілий день під впливом книжки Януша Вишневського "Самотність в мережі", яку вчора завершив читати... 03:30... бо не міг відірватися... 

Я ще ніколи навіть сльози не впустив, дивлячись фільми або читаючи книжку... Але вчора очі зволожилися... Так, чуть...

P.S. Кому цікаво, про що книжка - наберіть в гуглі... Я добре не опишу :)

2+2=3?...

Ось така інформаційна наклейка у 52 маршрутці )))

Новий рік

Хочу трохи повісти про святкування Новоро року (не старого). Зустрічати в когось "на хаті" - якось зовсім вже не пре... Минулого разу був на вечірці пластунів - дуже непогано було. Цього року випала можливість поїхати в Карпати.
Люди, з якими вирушив майже незнайомі, але спільну мову знайшли на диво легко. Ще ніколи так швидко не почувався в іншій компанії вільно.
Жили ми у якомусь центрі від Київського політеху - ліжко без постелі (наперід були готові - тож взяли спальники), пічка, стіл - що ще потрібно людям, котрі привикли до наметів і столу у вигляді карематки або якогось пласкатого каменя чи пенька?... )))
Двічі ходили в гори - 1 січня зійшли на т.з. Малу Говерлу. Даліше не ризикнули - був надзвичайно сильний вітер зі снігом. Як наступного ранку дізнались, при спуску з тієї ж гори загинуло двоє людей (здається 25 і 21 рік - хлопець і дівчина). Неоправданий ризик це не геройство, а тупість.
Багато часу займали господарські справи - дрова, вода, приготування їжі. Кожна страва була справді смачною, і, що головне, усі варились без консерв. Потрібно і мені навчитись в нашого шеф-кухаря :) бадяжити такі смачні страви.
Час пройшов непомітно, четвертого зранку були уже у Львові...

Деякі фотки тут: http://picasaweb.google.com/petro.borys/NY2009