Народ, я вперше потрапив на фест... Смішно? До фестивалів у мене було наперід негативне ставлення... як і до танців... То чого поїхав? А бо нафіг ті принципи, якесь упереджене ставлення... Вирішив спробувати, як то воно - фестиваль. Вагався. Серйозно думав про мандрівку в гори... як і завжди. Але поїхав. І не жалію. Було направду класно, особливо,.. щось нове...Отож вирішили їхати. Я та Ірина. Може ще хтось хотів, але очевидно чекав запрошення... Ну яке в сра*** запрошення... То що, мій захід?! Блін, спершу цього не хотів писати, але постійно стикаюся із наріканням, що знову когось не взяв... Як пити пиво - то запрошень не потрібно, а кудись поїхати - то вже потрібно офіційне запрошення із підписом та печаткою????
Всьо, я тут не про це хотів написати... Отож приїхали разом із делегацією Городка замовленим від РДА автобусом. Прикольно! Багато наметів, багато вишиванок... Починає подобатися. Правда, злий на себе, що не хватило розуму прихопити вишиванку... Дурна голова. Але пробую втішати себе думкою, що вишита футболка - це теж в тему. Але як хотілось свою нову вишиванку... Мав би гроші - купив би ще. Добре що не мав :)
Розклали намет біля всіх. Городоцьких. Ще в автобусі надоїв Ірині своїм "Хочу ковбаси". Тут якраз обід. Забираємо в Оксани талончики. Обідати сіли перед наметом. Тут познайомились із Андріаном Грецко, адміном http://gorodok.lviv.ua/. Сидимо, гамаєм... Ірина чистить огірок, я накладую "Бички" (ставте правильно наголос) з фасолею (!), коли чуємо:
- Я Андріан. Слоник, Аріна?
- Ага.
Андріан ще випив гарячого чаю із термоса Ірини. Те, що я називаюся Петро, дізнався аж Далеко за північ.
Пішли мити посуд. Повертаючись, видерлись на пагорб, з якого добре видно Зашків та галявину із, напевне, тисячею наметів...
Десь близько шостої розпочався концерт. Чекав виступу Скрімерсів, адже пообіцяв записати усе на відео. Ну чому не зробили задньої стінки на сцені? Знімати було дуже важко... Під час концерту скакали разом із Іриною подругою Христиною, її френдом Олегом і ще Однією Христиною. Компанія маленька но удаленька :)
Завершив вечір виступ Гайдамаків та піротехнічні штучки. Уже ніби ідемо спати - і втомились, і холодно надворі... Андріан запрошує на чай до себе в намет. А чого б і ні. Були ще Дядечко Бо, друг Адріана, да ще... забув імена... Дядечко Бо показав співаник, який сам упорядкував... Блін, чого там тільки немає! Реально класна річ. Ірина витягнула свій... Співалисьмо! Десь до години 3 ночі, а тоді вже розійшлися спати.
Зранку неприємний сюрприз - автобус замість 11:00 приїде 13:00. Халепа. Ми ж мали бути на дні народженні в Іри (Малішевської). Та нема на то ради. По дорозі, уже в автобусі, розпочався дощ...
Всьо, я тут не про це хотів написати... Отож приїхали разом із делегацією Городка замовленим від РДА автобусом. Прикольно! Багато наметів, багато вишиванок... Починає подобатися. Правда, злий на себе, що не хватило розуму прихопити вишиванку... Дурна голова. Але пробую втішати себе думкою, що вишита футболка - це теж в тему. Але як хотілось свою нову вишиванку... Мав би гроші - купив би ще. Добре що не мав :)
Розклали намет біля всіх. Городоцьких. Ще в автобусі надоїв Ірині своїм "Хочу ковбаси". Тут якраз обід. Забираємо в Оксани талончики. Обідати сіли перед наметом. Тут познайомились із Андріаном Грецко, адміном http://gorodok.lviv.ua/. Сидимо, гамаєм... Ірина чистить огірок, я накладую "Бички" (ставте правильно наголос) з фасолею (!), коли чуємо:
- Я Андріан. Слоник, Аріна?
- Ага.
Андріан ще випив гарячого чаю із термоса Ірини. Те, що я називаюся Петро, дізнався аж Далеко за північ.
Пішли мити посуд. Повертаючись, видерлись на пагорб, з якого добре видно Зашків та галявину із, напевне, тисячею наметів...
Десь близько шостої розпочався концерт. Чекав виступу Скрімерсів, адже пообіцяв записати усе на відео. Ну чому не зробили задньої стінки на сцені? Знімати було дуже важко... Під час концерту скакали разом із Іриною подругою Христиною, її френдом Олегом і ще Однією Христиною. Компанія маленька но удаленька :)
Завершив вечір виступ Гайдамаків та піротехнічні штучки. Уже ніби ідемо спати - і втомились, і холодно надворі... Андріан запрошує на чай до себе в намет. А чого б і ні. Були ще Дядечко Бо, друг Адріана, да ще... забув імена... Дядечко Бо показав співаник, який сам упорядкував... Блін, чого там тільки немає! Реально класна річ. Ірина витягнула свій... Співалисьмо! Десь до години 3 ночі, а тоді вже розійшлися спати.
Зранку неприємний сюрприз - автобус замість 11:00 приїде 13:00. Халепа. Ми ж мали бути на дні народженні в Іри (Малішевської). Та нема на то ради. По дорозі, уже в автобусі, розпочався дощ...
