Чомусь завжди хочеться тут щось написати після мандрівки... 29-30 квітня ходив на Темнатик, Великий Верх та вдсп. Шипіт. Було нас п'ятеро. Причому Ірина виявила бажання поїхати в понеділок десь біля 22:00, близько 23-ї віддав наплечник, каремат і спальник Юлі. Вона його залишила в подружки, щоб не нести додому. Спакувала наплечник наступного ранку, перед маршруткою. Христина переплюнула двох дівчат: прийшла додому зранку із діскатєки, запхала в наплечник усе, що бачила і замовила таксі до центру. Во такі то дічєта. А ми з Юрою спокійно спали із готовими наплечниками...Дорогою нічого особливого. Протягом мандрівки погода була класна. Інколи дощ, інколи навіть сонце. Хмари були дуже низенько, тож усю дорогу милувалися прекрасними краєвидами Боржави (окрім тих моментів, коли самі були у хмарі). Десь біля гори Плай наші телефони запитали, чи змінити годину відповідно до нового часового поясу :) Посміялися і пішли дальше... Після Великого Верху нас чекала довжелезна смуга снігу. Хвилин 20, а то і більше пробирались через нього. Після вечері Ірина збацала вино з сіллю (я знаю як воно правильно називається, але не знаю як то слово правильно написати...).
Зранку наступного дня помилувались туманом, який ще висів у долині, погодували карпатського песика і пішли до водоспаду Шипіт. Цього разу він був особливо красивий, бо річка, на котрій він є (Плошанка) в цей час дуже повноводна...
